Эй, народ! Сегодня я расскажу вам историю про то, как я однажды купил закладки с кодеином и решил отведать всех алкогольных сортов, что есть в магазине. Ну что, начнем без задержек!
Блин, друзья, я сидел дома, ощущая, что пропустил чего-то крутого. Эшки, конопля, все это уже скипнул - хотелось чего-то нового. И тут мне пришла идея - почему бы не вдуться кодеином и приятно шарануться? Ведь ничто так не побуждает к приключениям, как небольшой наркотический кик, верно?
В общем, отправился я в тот самый хипстерский район, где слухи ходят, что можно найти все, от мухоморов до редких закладок. Долго блуждал по улочкам, пока не нашел легендарное место, где все это волшебство происходит.
Заходя в этот социальный клуб, я словно попал в другую реальность. Музыка лупила, свет мигал, а люди, сияющие радостью, казались мне плагинами от счастья. Впервые я почувствовал догоняющий меня азарт при виде всех этих прекрасных созданий.
Админ закладок, парень с длинными волосами и крутыми татуировками, подошел ко мне и предложил самые лучшие штуки. Я осмотрел его товар и вижу - там есть даже кодеин, которым я тосковал! Конечно, я сразу заплатил с небольшим доверием, ведь в таких местах всегда есть риск попасть на развод. Но все оказалось на самом деле, и я был на вершине счастья.
Больше не было времени на раздумья, поэтому я вернулся домой, где меня ждал уже готовый ассортимент алкоголя из магазина. Вино, пиво, водка - все было в наличии. Я уже взбешенно мечтал о дегустации.
И вот, сижу я в своей комнате, с наркотой и алкоголем на столе, не зная, с чего начать. Решил я сначала вдуться кодеином, чтобы настроиться на правильный волнующий лад. Взял я свой красивый музыкальный приятель - пластрон с кодеином, и вдыхнул всю его магию в себя.
Ух, это было жарко! Мягкое приливание эйфории, ощущение счастья, которое проникало в каждую клеточку моего тела. Я был готов к веселью, к новому опыту, который только что открылся для меня.
Ну а что же, друзья, начинаем дегустацию алкоголя! Первым в очереди было пиво. Я открыл бутылку, услышал этот заветный звук, и тут же догнался первый глоток. Ох, какое благоухание, какой аромат! Вкус пшеничного пива прокатился по моему небу, и я понял, что это было лишь начало.
Далее я натянул на себя шарфик дегустатора вина и принялся за следующее испытание. Красное вино, белое вино - все по очереди шло в мою глотку. Я наслаждался каждым моментом, каждым оттенком и вкусом. Все это становилось для меня не просто алкоголем, а неким искусством.
Водку я решил оставить на самое интересное. Она была самым главным аккомпанементом этой вечеринки в моей голове. И я неожиданно догонялся каждый глоток водки с красной наркотической точкой на язычке.
Все трезвое во мне уже давно отключилось, и я продолжал упиваться этим всем многообразием наркотиков и алкоголя. Моя душа плыла в мире грез, а мозг отправился в неземное путешествие.
В итоге, после нескольких часов безумного праздника, я оказался на полу, уткнувшись носом в сочную зелень шершавого ковра. Моя голова была полна цветных образов, а тело - ощущений и эйфории. Я чувствовал себя на высоте, и это было потрясающе!
Ну вот, ребята, это была история о том, как я купил закладки с кодеином и дегустировал алкоголь из магазина до тех пор, пока не потерял счет времени и пространства. Не рекомендую повторять это дома, ведь такие эксперименты могут быть опасными для здоровья. Лучше всего отправиться в такое путешествие под присмотром опытных друзей и специалистов. Заботьтесь о себе и будьте счастливы!
Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.